Text Size

Характеристика форм методичної роботи з учителями (вихователями) (методичні рекомендації заступнику директора ЗНЗ, вихователю-методисту ДНЗ до навчального року)

Для впровадження структурно-функціональної моделі системи професійного розвитку керівників та педагогічних працівників закладів освіти «Освітній портфель» в міжкурсовий період у закладах освіти міста Сєвєродонецька важливо заступникам директорів ЗНЗ, вихователям-методистам ДНЗ досконало володіти формами роботи для підвищенням професійної компетентності педпрацівників. Тому пропоную характеристики деяких орієнтовних форм методичної роботи з педагогічними кадрами.

Виділяють таких дві групи форм методичної роботи: індивідуальні і колективні. До індивідуальних форм методичної роботи відносять самоосвіту, стажування, наставництво, індивідуальні консультації, а до колективних — шкільні (міжшкільні), міські методичні об'єднання вчителів, вихователів, класних керівників; постійно діючі та епізодичні семінари для вчителів, вихователів, директорів навчально-виховних закладів, їх заступників; педагогічні читання, виставки, конференції; опорні школи; школи передового педагогічного досвіду; творчі групи та інше.

Важливою формою підвищення наукового, фахового та методичного рівня педагога є самоосвіта. У процесі самоосвіти він вивчає нову літературу з педагогіки, психології, методики викладання навчальної дисципліни, матеріали передового педагогічного досвіду, педагогічні та методичні журнали, збірники.

Одним із видів самостійної діяльності вчителя є робота над методичною темою, яка повинна співвідноситися з тою темою, над якою навчальний заклад. З результатами роботи над методичною темою вчитель (вихователь, керівник гуртка) може виступати на засіданні міського (шкільного, садкового) методичного об'єднання чи творчої групи, засіданні методичної ради навчального закладу, семінарах тощо.
^ Стажування та наставництво

Молоді спеціалісти, які закінчили педагогічні навчальні заклади, протягом першого року роботи за місцем працевлаштування проходять стажування. Мета стажування — набуття випускниками практичних та організаторських навичок, необхідних для педагогічної роботи на посаді, яку займають. У період стажування молодий спеціаліст користується всіма правами, встановленими для працівників даної категорії, виконує посадові функціональні обов'язки. Керівник навчально-виховного закладу призначає з числа кращих вчителів (вихователів) відповідної спеціальності керівників стажування — наставників.   Наставник подає стажисту необхідну допомогу в плануванні навчально-виховної, позакласної роботи із предмету, допомагає в розробці поурочних планів, у вивченні та впровадженні досягнень передового педагогічного досвіду, нових форм, методів і засобів навчання і виховання учнів (вихованців) та інше. Стажист відвідує уроки досвідчених вчителів (вихователів), бере участь у їх обговоренні, знайомиться з педагогічною і методичною літературою, вивчає наочні посібники, з подальшим використанням їх у навчальній (виховній) роботі тощо.
Результати стажування молодого спеціаліста розглядаються в кінці навчального року керівництвом навчально-виховного закладу (на методичній раді, методичному об’єднанні та заносять рекомендації в протокол).
У роботі з молодими вчителями (вихователями) використовується і така форма роботи, як Школа молодого вчителя. У Школі молодого вчителя ознайомлюють педагогів-початківців із завданнями та змістом стажування, можуть бути організовані лекції з найактуальніших питань психології і педагогіки, семінари-практикуми з питань організації навчально-виховного процесу (складання календарних планів, розробка конспектів уроків, сценаріїв виховних заходів, дидактичних матеріалів), консультації , використання нових форм та методів навчання; відвідування та аналіз уроків. Індивідуальні консультації для вчителів
В організації індивідуальних консультацій з учителями потрібно виходити з практичних потреб навчального закладу і кожного педагога зокрема. Починати дану роботу потрібно із виявлення вчителів, які потребують консультацій з тих чи інших питань. Потрібну інформацію керівництво може одержати з різних джерел: анкетування, відвідування уроків(занять), бесіда, перевірка календарного плану, класного журналу, зошитів учнів та ін.
Разом з учителем (вихователем) керівники навчального закладу виявляють недоліки в навчально-виховній роботі педагога (наприклад, нераціонально на уроці (занятті) використовується час, не завжди проводиться підсумок уроку (заняття), невміло здійснює вчитель диференційований підхід до учнів (вихованців) тощо), продумують заходи щодо їх усунення. Під час індивідуальних консультацій педагогу дають конкретні поради з тих чи інших питань, рекомендують опрацювати відповідні журнальні статті, методичні посібники або методичні розробки уроків.
Повторне відвідування уроків (занять) учителя (вихователя), проведення контрольних робіт, усного опитування учнів (вихованців) дають змогу з'ясувати ефективність індивідуальних консультацій для педагога.
^ Методичні об’єднання вчителів

При наявності у навчальному закладі не менше 5 педагогів одного і того ж профілю створюються шкільні (садкові) методичні об'єднання. Якщо такої кількості педагогів одного профілю немає, то тоді утворюються міжшкільні (між садкові) методичні об'єднання. У місті утворюються і працюють міські методичні об’єднання. 

Для вчителів початкових класів створюється єдине методоб'єднання, на якому розглядаються питання навчання молодших школярів і організації виховної роботи з ними. Якщо в школі початкових класів багато (20-25), то можуть утворюватися окремі методичні об'єднання вчителів перших класів, других класів, третіх класів, четвертих класів.
Загальне керівництво методичною роботою в загальноосвітньому навчально-виховному закладі здійснює заступник директора з навчально-виховної роботи. Керівниками методичних об'єднань обирають кращих, досвідчених вчителів.
Засідання методичних об'єднань проводиться, як правило, один раз на чверть. На цих засіданнях вивчають і обговорюють директивні документи уряду, Міністерства освіти з питань удосконалення навчально-виховного процесу, заслуховують доповіді з актуальних питань навчання і виховання учнів, відвідують і аналізують навчальні заняття, виховні заходи, роблять огляд новинок літератури з педагогіки, психології, методик викладання навчальних дисциплін, аналізують навчальні програми, підручники, посібники, методичні рекомендації, дидактичний матеріал; виготовляють наочні посібники; аналізують якість знань, умінь і навичок учнів, їх вихованість; проводять моделювання навчальних занять, дискусії, розв'язання педагогічних завдань і ситуацій тощо. Сьогодення потребує розвивати професійну компетентність педпрацівників, надаючи практичну допомогу педпрацівникам, які потребують методичної та предметної допомоги. Тому доцільно впроваджувати більше засідань методичних об’єднань за такими практичними формами, як майстер-класи, навчальні класи, уроки вирішення складних питань тощо.
Відкриті уроки, виховні заходи можуть проводитися як в день засідання методоб’єднань, так і напередодні. Доцільно, щоб відкритий урок і доповідь на засідання матодоб'єднання проводив один й той же педагог. Це дає змогу показати, як він вирішує дану проблему на уроці, а в доповіді узагальнити власний досвід. Робота методоб’єднань не обмежується лише проведенням засідань. У період між засіданнями проводяться методичні тижні, дні творчих уроків, індивідуальні консультації для молодих учителів, а також для тих вчителів, які одержали рекомендації за результатами атестації, бесіди за круглим столом, педагогічні консультації для батьків, вивчається і впроваджується вчителями передовий педагогічний досвід, проводяться учнівські олімпіади і інше, шкільні, міські конкурси тощо.
^ Школа передового педагогічного досвіду
Школа передового педагогічного досвіду сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, впровадженню передового педагогічного досвіду. Створюється вона за пропозицією педагогічної ради навчального закладу.   Керівником Школи передового педагогічного досвіду є особа, досвід роботи якої узагальнений на міському (шкільному) рівні і рекомендований для впровадження, або досвідченийпедагог. Слухачі Школи (до 10 осіб) працюють за планом, складеним керівником Школи передового досвіду та затвердженим методичною радою закладу освіти.

Змістом роботи Школи передового педагогічного досвіду є вивчення і впровадження в практику роботи передового педагогічного досвіду, озброєння вчителів умінням аналізувати чужий і власний досвід.

^ Робота творчих (проблемних) груп

У навчальних закладах, крім методичних об’єднань, можуть створюватися творчі групи. Завданням творчих груп є розв’язання актуальних проблем навчально-виховного процесу (наприклад, особливості роботи за новою програмою, підручником, створення на уроці (занятті) проблемних ситуацій, формування загально пізнавальних умінь і навичок, які є новими в педагогічній теорії і практиці, тобто робота їх носить випереджувальний характер.
У діяльності творчих груп використовуються як теоретичні, так і практичні форми роботи.   Можуть використовуватися такі практичні форми роботи: спільна розробка складних в методичному плані типів уроків, нестандартних форм організації навчально-виховної діяльності, спостереження уроків, підбір завдань, вправ та ін.
Тривалість роботи творчої групи залежить від складності тієї проблеми, над розв’язанням якої вона працює. Це може бути 1-2 роки.
Завершальною формою роботи творчої групи є розробка методичних рекомендацій щодо ефективного вирішення досліджуваної проблеми в масовій педагогічній практиці. Досвід роботи групи може бути узагальнений на рівні закладу або міста.


^ Науково-практичні конференції — одна із форм теоретичної і практичної підготовки педагогічних працівників до роботи з учнями (вихованцями) навчальних закладів. Тематика науково-практичних конференцій визначається тими завданнями, які ставить суспільство перед освітою, потребами педагогічних колективів дитячих навчальних закладів.   Тема науково-практичної конференції визначається заздалегідь. Структура роботи науково-практичної конференції в основному така: пленарне засідання, на якому розглядаються основні питання даної проблеми; робота в секціях: планується не менш 3-5 секцій з окремих напрямків вирішення даної проблеми. На секційних засіданнях педагоги обмінюються досвідом роботи, спостерігають і обговорюють навчальні та виховні заняття, знайомляться на практиці з кращим досвідом з даного питання, вносять конкретні пропозиції щодо ефективного розв’язання обговорюваного питання.


^ Постійно діючі та епізодичні семінари

спрямовані на вдосконалення методичної майстерності та професійного розвитку як досвідчених, так і молодих педагогів, на вдосконалення управлінської компетентності та інформаційної культури керівників навчальних закладів. 
Епізодичні семінари зумовлені терміновою потребою в розв'язанні окремих проблем у роботі вчителів, вихователів, керівників.

Постійно діючі семінари, як правило, плануються на один рік. Тематика постійно діючих семінарів визначається тими завданнями, які ставить держава перед школою для вдосконалення навчально-виховного процесу.

^ Творчі звіти вчителів

Така форма методичної роботи в основному використовується під час проведення атестації педагогічних працівників. На педагогічній раді вчитель звітує про результати навчально-виховної роботи, ділиться своїми знахідками, методичними доробками, знайомить колег з технологією власного досвіду, роздатковим і дидактичним матеріалом, сценаріями найбільш вдалих заходів. Але творчі звіти педагогів можуть бути частиною науково-практичних семінарів, тижнів педагогічної майстерності тощо.
^ Тижні педагогічної майстерності — це методичні заходи, які плануються та проводяться для підвищення професійної майстерності педагогів, активізації їх до удосконалення педагогічної роботи. В програму тижня, як правило, входить: проведення відкритих уроків (занять), позакласних виховних заходів, виставка наочних посібників, авторських програм, електронних презентацій, дидактичного матеріалу, учнівських зошитів, творчих робіт учнів тощо. Завершує методичний тиждень підсумкова міні-конференція, наприклад, “Оптимальний вибір методів навчання ”, “Цілісний підхід до формування національної свідомості школярів ”.


^ Відкриті уроки(виховні заняття)

Ця форма методичної роботи дає можливість показати особливості використання педагогом форм, методів і прийомів роботи, розв'язання окремих педагогічних проблем.     Відкриті уроки, заняття допомагають сформувати творчу лабораторію педагога.


^ Методичні оперативки

Завдання методичних оперативок (опе­ративних нарад) — ознайомлення з нормативними документами, попередження можливих помилок, виправлення допущених недоліків в роботі тощо. Змістом їх роботи є ознайомлення з новими наказами, методичними листами Міністерства освіти, наказами, розпорядженнями з результатами перевірки стосовно дотримання в школі єдиного мовного режиму, ведення класних журналів і ін.
Методичні оперативки не повинні займати багато часу.   Окремі питання методичних оперативок передбачаються в річному плані роботи школи, в планах роботи методичних об'єднань.

На методичні оперативки виносяться питання, які не можливо передбачити заздалегідь, з якими потрібно оперативно ознайомити педагогів.

Мікрогрупа — це колективна форма методичної роботи, до складу якої входять люди, об'єднані виключно на добровільній основі, і критерієм такого об'єднання є їх психологічна сумісність, інтерес до однієї педагогічної проблеми. Такі групи утворюються тоді, коли потрібно освоїти певну концепцію, теорію, методику. Спочатку кожний член групи самостійно вивчає теоретичний матеріал, потім обговорюють його колективно, доповнюють, коригують, реалізують дану ідею у практиці своєї роботи. Освоївши нову ідею, мікрогрупа розпадається.
Ініціативні групи. Вони утворюються на час проведення великих методичних заходів (педагогічної ради, педагогічних читань, конференцій тощо). Зміст роботи ініціативної групи педагогів полягає у вивченні стану конкретної проблеми навчально-виховної та методичної роботи, узагальненні думок та виробленні рекомендацій, підготовці проекту рішень, а в ході проведення самих заходів — в організації дискусії.
^ Методичний кабінет школи (дитячого садка)

Важливу роль в підвищенні загального, фахового і методичного рівня вчителів відіграє шкільний методичний кабінет. Основними завданнями методичного кабінету є: надання практичної допомоги вчителям, вихователям, класним керівникам у формуванні їх педагогічної майстерності; координація методичної роботи в навчальному закладі; пропаганда досягнень психолого-педа­гогічної науки і передового педагогічного досвіду роботи окремих освітян і педагогічних колективів.
Керівництво роботою методичного кабінету може здійснювати рада кабінету, обрана з числа досвідчених педагогів, яка працює під керівництвом заступника директора школи (вихователя-методиста ДНЗ).

У методичному кабінеті можуть бути зосереджено такі матеріали: документація методоб’єднань, зразки кращих конспектів уроків (занять), сценаріїв виховних заходів, планування виховної роботи, матеріали передового педагогічного досвіду, творчі звіти вчителів, педагогічні журнали і газети, методична література, тексти доповідей, прочитаних на засіданнях методоб’єднань, педагогічних читаннях, конференціях, семінарах; зразки дидактичного матеріалу, наочних посібників, шкільної (садкової) документації. Також можуть розміщуватися планшети зі структурно-функціональною моделлю закладу по роботі з педагогічними кадрами; план-сітка роботи на місяць, перелік традиційних педагогічних заходів на навчальний рік, графік контролю за роботою педпрацівників, графік контрольних робіт тощо.
На допомогу педпрацівникам у методкабінеті створюють анотований тематичний каталог наявної літератури, підручників, посібників, картотеку журнальних і газетних статей, періодично організовують педагогічні виставки з актуальних питань навчально-виховного процесу.

Джерело: http://te.zavantag.com/docs/478/index-19964.html