Text Size

Оцінювання по-новому. НУШ та інклюзивна освіта.

 

КОНЦЕПЦІЄЮ реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа" на період до 2029 року

(Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період 2029 року») визначено пріоритетні проблеми наявної освіти та перспективні шляхи їх вирішення.

Проблемою, яка потребує розв’язання, є суттєве погіршення якості загальної середньої освіти протягом 1992—2016 років, однією з причин, що

впливає на такі наслідки, є застарілі зміст освіти та методики викладання.

Разом з тим, Законом України «Про освіту» задекларовано якісні зміни у засобах і методах оцінювання здобувачів освіти (ст. 53 Закону України «Про освіту»: здобувачі освіти мають право на справедливе та об’єктивне оцінювання результатів навчання).

Зміни у змісті освіти означають також підбір педагогічного інструментарію в оцінюванні, який сприятиме самоаналізу і формуванню нових прагнень до саморозвитку в учнів, на перевагу сприйняття оцінки, як вироку.

ДЕРЖАВНИМ СТАНДАРТОМ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ (Постанова Кабінету Міністрів від 21.02.2018 № 87) визначено мету  початкової освіти: всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості. Таке формулювання підсилює зміст поняття «індивідуальна освітня траєкторія», визначеного Законом України «Про освіту».

Індивідуальна освітня траєкторія - персональний шлях реалізації особистісного потенціалу здобувача освіти, що формується з урахуванням його здібностей, інтересів, потреб, мотивації, можливостей і досвіду, ґрунтується на виборі здобувачем освіти видів, форм і темпу здобуття освіти, суб’єктів освітньої діяльності та запропонованих ними освітніх програм, навчальних дисциплін і рівня їх складності, методів і засобів навчання. Індивідуальна освітня траєкторія в закладі освіти може бути реалізована через індивідуальний навчальний план. (Закон України «Про освіту»)

Інклюзивна освіта, надання психолого-педагогічної підтримки та здійснення корекційно-розвиткової роботи з дітьми з особливими освітніми потребами також вимагають принципово інших засобів і методів оцінювання здобувачів освіти, відповідно до вікових, психофізіологічних та індивідуальних особливостей.

Традиційне оцінювання

Формувальне оцінювання

Оцінювання знань предмета

Оцінювання результатів проектної діяльності

Оцінювання кінцевого результату

Оцінювання самостійності, співробітництва, процесу навчання

Оцінювання вчителем

Оцінювання учнями. самооцінювання

Отримання звіту про результати навчання учнів, їх ранжування

Отримання більш повної картини навчання кожного учня зокрема, його поступу у досягненні цілей

Активне застосування сучасними педагогами методики формувального оцінювання є одним із ключових чинників якісної освіти.

Формувальне оцінювання – це цілеспрямований неперервний процес, під час якого формується культура спільного обговорення у класі, розвиваються навички критичного і творчого мислення, а також формується середовище, що заохочує учнів запитувати. Формувальне оцінювання підтримує впевненість учнів у тому, що кожен із них здатен покращити свої результати, оскільки учням наводяться приклади того, що від них очікують. Разом з тим, педагог, спираючись на принципи розумного пристосування (запровадження адаптацій та модифікацій) і формувального оцінювання створює атмосферу визнання цінності особливостей і можливостей кожного учня, у тому числі з особливими освітніми потребами.

Відомо, що в тому випадку, коли учні та вчитель однаково розуміють цілі та очікувані результати навчання, процес навчання стає більш ефективним. Учні мають розуміти, яких результатів навчання слід досягнути, і у будь-який час встановити, на якому етапі досягнення своїх цілей вони знаходяться, оцінити точність виконаних дій та операцій, скоригувати, за необхідності, та зрозуміти, коли очікуваного результату досягнуто.  Таким

чином, формувальна оцінка – це «зворотній зв'язок» для учнів, який дозволяє їм зрозуміти, яких заходів слід вжити, щоб покращити власні результати.

 

Переваги формувального оцінювання

 

 

 

 

 

 

Формувальне оцінювання надає можливість

Для вчителя

Для учня

ü  чітко сформулювати освітній результат, який потрібно отримати та оцінити в кожному окремому випадку та організувати, відповідно до цього, свою роботу;

ü  зробити учня суб’єктом освітньої та оцінювальної діяльності

ü  вчитися на помилках;

ü  зрозуміти, що є важливим, а що другорядним;

ü  зрозуміти, в яких видах діяльності є успіхи;

ü  визначити, чого вони не знають;

ü  визначити, чого вони не вміють робити

 

Під час запровадження формувального оцінювання у навчальному процесі вчитель має дотримуватись наступних принципів:

1. Вчитель постійно забезпечує зворотній зв'язок, надаючи учням коментарі, зауваження, поради щодо їх діяльності.

2. Учні беруть активну участь  в організації процесу їх власного навчання.

3. Вчитель змінює техніки і технології навчання в залежності від зміни результатів навчання учнів.

4. Вчитель усвідомлює, що оцінювання тільки за допомогою виставлення деякої кількості балів різко зменшує мотивацію та самооцінку учня.

5. Вчитель усвідомлює необхідність навчити учнів принципам і способам покращення власних результатів.

Цілі формувального оцінювання

Перед початком роботи

У процесі роботи

ü  Виявлення потреб учнів

ü  Оцінювання володіння учнями навчального матеріалом

ü  Виявлення інтересів кожного учня

ü  Постановка цілей

ü  Заохочення до взаємодії

ü  Здійснення моніторингу прогресу

ü  Перевірка розуміння

ü  Мотивація метапізнання

Формувальне оцінювання пов’язане з такими важливими завданнями: сприяти впевненості учня у власних силах, надавати орієнтири, корисні поради на певних етапах навчання, сигналізувати про складнощі, забезпечувати діалог «учитель-учень», формувати стратегію успішного навчання.

Методи та інструменти формувального оцінювання

Методи формувального оцінювання

Графічні

Наочні

Текстові, відео, фото

Консультації

Карти знань

Замітки

Форми

Форми запитання

Завдання на послідовність

Оціночні листи

Запитання

 

Схеми

Контрольні списки

Щоденники

 

Списки пріоритетів

Запитання для обговорення

 

 

Таблиці

Спостереження учнів

 

 

 

Спостереження вчителя

 

 

Рефлексія в оцінюванні навчальних досягнень

Рефлéксія (від лат. reflecio — відображення) в освіті – усвідомлення учнем своєї навчальної діяльності, аналіз власних результатів навчання з метою підвищення їх ефективності. Рефлексія є одним з видів формувального оцінювання, вона привчає учня до систематичного аналізу результатів власної діяльності, зокрема й не пов’язаної із навчанням у школі.

З метою проведення рефлексії можна пропонувати учням початки речень, які учні продовжують:

Сьогодні я дізнався….

Сьогодні я навчився…

Найбільш цікавим для мене виявилось…

Найбільше мені сподобалось…

Знання, що їх осмислено, як особистісне надбання, складаються з таких компонентів:

ü знаю що – відомості  про зміст своїх знань та незнання;

ü знаю як – відомості про засвоєні дії, що належать до способів набуття, розвитку та перетворення знань;

ü знаю навіщо – розуміння суті навчальних матеріалів та діяльності з їх отримання;

ü знаю себе – визначення себе відносно певних знань і відповідних інформаційних матеріалів.

Техніки формувального оцінювання

Мовні підказки

Учитель періодично дає учням мовні зразки (вислови, підказки), які допомагають будувати відповідь.

Наприклад: Основною ідеєю (принципом, процесом) є _____________, тому що___________

Світлофор

У кожного учня є картки трьох кольорів світлофора. Учитель просить учнів показувати карткою відповідного кольору розуміння (зелений), неповне розуміння (жовтий), нерозуміння (червоний) матеріалу. Після сигналу учитель з’ясовує: що зрозуміли? Що не зрозуміли?

Техніка «Тижневий звіт»

У кінці навчального тижня кожному учневі пропонується дати відповіді на запитання «Чому я навчився за тиждень?», «Що для мене залишилося нез’ясованим?», «Які запитання я б поставив учням, якби був учителем?» тощо

Формувальне оцінювання підтримує впевненість здобувачів освіти у тому, що кожен із них – успішний та особливий, здатний покращити свої результати.

 

Список використаних джерел:

  1. Закон України «Про освіту»
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 «Про затвердження Державного стандарту початкової освіти»
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період 2029 року»
  4. Лист МОН від 10.01.2017 № 1/9-2 «Про сучасні підходи до навчально-виховного процесу учнів з особливими освітніми потребами»
  5. Лист МОН від 12.07.2017 № 1/9-385 «Про навчальні плани та організацію навчально-реабілітаційного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 207/2018 навчальному році»
  6. Лист МОН від 23.08.2017 № 1/9-450 «Щодо методичних рекомендацій для експериментальних та загальноосвітніх навчальних закладах»
  7. Кабан Л.В. Формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів у новій українській школі»  [Електронний ресурс] / Сайт Народна освіта. Електронне наукове фахове видання – Режим доступу : https://www.narodnaosvita.kiev.ua/?page_id=4471
  8. Морзе Н.В., Барна О.В., Вембер В.П. Формувальне оцінювання: від теорії до практики // Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. - 2013. - № 6. - С. 45-57»  [Електронний ресурс] /– Режим доступу :http://elibrary.kubg.edu.ua/6327/1/Morze_N_Barna_O_Vember_V_IITNZ_6_2013_IS.pdf
  9. Індивідуальне оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами в інклюзивному класі: Навчально-методичний посібник/ Т. Сак – К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2011. – (Серія «Інклюзивна освіта»)

Матеріал підготувала

О. Іванюк, методист НМЦ управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації